- неіснуючий
- -а, -е.Який не існує, якого немає.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
неіснуючий
Смотреть что такое "неіснуючий" в других словарях:
існуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до існувати 1) … Український тлумачний словник
існуючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
довгоіснуючий — а, е. Який довго існує … Український тлумачний словник
короткоіснуючий — а, е. З коротким терміном існування. •• Короткоісну/ючі радіоакти/вні відхо/ди радіоактивні відходи, термін розпаду яких менше ніж триста років … Український тлумачний словник
співіснуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до співіснувати … Український тлумачний словник
неіснуючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
вибори — ів, мн. Обрання шляхом голосування депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін. •• Альтернати/вні ви/бори вибори посадової особи в який небудь орган з двох або більше конкуруючих між собою кандидатів. Безпере/чні ви/бори… … Український тлумачний словник
віртуальний — а, е. 1) Можливий; той, що може або має проявитися. 2) Умовний. Віртуальна реальність. •• Віртуа/льні части/нки фіз. елементарні частинки, які не можуть бути виявлені за час їх життя. 3) Уявний, реально не існуючий. Віртуальний образ … Український тлумачний словник
закон — у, ч. 1) про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов язкових правил та державних постанов, що… … Український тлумачний словник
закономірність — ності, ж. 1) Властивість за знач. закономірний. 2) Об єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності; закон (у 4 знач.). || Основне положення якої… … Український тлумачний словник
